Середня чи найменша ціна матеріалу: як розрахувати й обрати правильно

Що врахувати в інвесторському кошторисі, тендерній пропозиції та взаєморозрахунках за Настановою в редакції наказу №1947 від 14 вересня 2026 року.

Три отримані пропозиції ще не дають готової ціни для кошторису або акта. Спочатку потрібно привести їх до порівнянних умов, розрахувати складові, а потім застосувати правило саме для своєї стадії. Середня поточна ціна, найменша поточна ціна та гранична відпускна ціна за базою даних виконують різні функції. Змішування цих величин може дати правильну арифметику, але неправильний висновок.

Допомагаю зі складанням, перевіркою та доопрацюванням кошторисної документації

1 Кошторисні послуги 2 Складання кошторисів 3 Перевірка кошторисів

Кошторисні послуги

Комплексна допомога інженера-кошторисника: розрахунок, аналіз, супровід та оформлення кошторисної документації.

Отримати консультацію

Спочатку перевірте стадію, дату і режим бази

Розділ VI Настанови окремо визначає правила для інвесторської кошторисної документації, підготовки закупівельних документів за твердої договірної ціни та взаєморозрахунків. Додатково розрізняються період первинного наповнення бази даних цін і період після його завершення. У цій статті пояснено обидва режими; фактичне завершення первинного наповнення не стверджується. [1, пп. 6.1-6.3]

Набрання чинності Настановою наказ №1947 пов'язує з її оприлюдненням на порталі ЄДЕССБ. Для окремо перелічених положень установлено інший строк. Зокрема, пункт 6.2 та абзаци третій-шостий пункту 4.8 у частині учасників процедур закупівель і виконавців робіт за договорами про закупівлю набирають чинності з 1 січня 2027 року. Наведені нижче закупівельні правила потрібно читати з цим застереженням. Це не відстрочення всієї Настанови і не підтвердження дати її оприлюднення на порталі. [2, п. 4]

До цієї дати не слід видавати відкладену норму за вже чинний обов'язок зазначених суб'єктів. Водночас саме відкладення не встановлює загальної заборони порівнювати ціни або враховувати умови постачання. Для конкретного випадку потрібно перевірити застосовні правила та договір.

Відпускна і поточна ціни: що саме порівнюємо

Відпускна ціна охоплює матеріальний ресурс, тару, упаковку, реквізит і вантажні роботи. Транспортні та заготівельно-складські витрати, а також ПДВ до неї не входять. Поточна ціна визначається на встановлену одиницю ресурсу на умовах франко-приоб'єктного складу будівельного майданчика: вона враховує відпускну ціну, транспортування та заготівельно-складські витрати. [1, п. 1.2]

Практичний наслідок: дешевший матеріал на складі продавця не обов'язково буде дешевшим після доставки. А там, де Настанова встановлює обмеження за середньою ціною бази даних, перевіряється саме відпускна складова, а не повна поточна ціна з логістикою.

Порівнювані ресурси мають бути однаковими або еквівалентними за технічними та якісними характеристиками. Пропозиції повинні бути актуальними на дату аналізу; при їх відборі враховують розташування об'єкта, можливість і логістичні умови постачання. Нижча ціна іншої марки без підтвердженої еквівалентності або недоступної для об'єкта партії сама по собі не розв'язує завдання. [1, пп. 4.4, 4.7-4.8]

Для інвесторської документації пункт 4.8 дозволяє врахувати необхідний обсяг постачання. Для закупівельних документів за твердої ціни та взаєморозрахунків за динамічної ціни він передбачає врахування обсягу, строків поставки й умов оплати. Застосовуючи ці положення, слід зберігати наведене вище застереження щодо строків і суб'єктів. [1, п. 4.8; 2, п. 4]

Як привести пропозиції до єдиної основи

Відпускна ціна, транспортні витрати та ПДВ за їх наявності мають бути зазначені окремо або достовірно визначатися з пропозиції. Суб'єкт аналізу виконує потрібні перерахунки, зокрема коли одиниця виміру не відповідає Кодифікатору. Мета перерахунку - отримати співставну відпускну ціну, а не просто зменшити вихідну суму. [1, п. 4.5]

Навчальний приклад із ПДВ. Постачальник прямо зазначив 120 грн за одиницю, включно з ПДВ 20%, без доставки. За таких вихідних умов ціна без ПДВ становить 120 / 1,20 = 100 грн. Це умовний приклад, а не універсальна команда ділити будь-яку пропозицію на 1,20. Якщо постачальник не є платником ПДВ, його ціна для аналізу приймається як ціна без ПДВ: уявний податок із неї не віднімають. [1, п. 4.5]

Валютну пропозицію за загальним правилом перераховують у гривню за офіційним курсом НБУ на дату аналізу. Виняток прямо передбачений тим самим пунктом: інше може бути встановлено умовами відповідної цінової пропозиції. [1, п. 4.5]

Для власного контролю доцільно фіксувати початкову одиницю та коефіцієнт її перерахунку, податкову основу й те, чи включена доставка. Якщо складові неможливо достовірно встановити, припущення про них не варто подавати як підтверджений розрахунок.

Середня поточна ціна: формула і приклад

Формула підпункту 6.1.1 складається із середньої відпускної ціни, середніх транспортних і середніх заготівельно-складських витрат. Для одного й того самого набору з n пропозицій її можна записати так:

Середня поточна ціна = сума (відпускна ціна + транспорт + заготівельно-складські витрати) за всіма врахованими пропозиціями / n.

Усі складові мають стосуватися одиниці того самого ресурсу та бути приведені до зіставної основи без ПДВ. Підпункт 6.1.1 відсилає щодо заготівельно-складських витрат до пункту 4.13 Настанови з визначення вартості будівництва. Якщо в пропозиції немає інформації про транспортні витрати, їх обчислюють методами пункту 4.12 тієї Настанови. Отже, порожня клітинка доставки не означає нульову вартість перевезення. [1, пп. 6.1.1]

Наведені нижче числа умовні, у гривнях на одиницю без ПДВ. Вони показують лише арифметику: це не ринкові ціни і не нормативні ставки заготівельно-складських витрат. Припускаємо, що всі складові вже належно визначено.

Середня поточна: (112 + 119 + 114) / 3 = 115 грн/од. Найменша поточна: 112 грн/од. У формулі використано три повні зіставні пропозиції. Не можна оголошувати реальною пропозицією штучну комбінацію найдешевшого матеріалу одного продавця і непідтвердженої для нього доставки іншого.

Яку ціну прийняти для інвесторського кошторису

У період первинного наповнення бази застосовується середня поточна ціна за результатами аналізу незалежно від середньої ціни відповідного ресурсу в базі даних. За умовами нашого навчального прикладу це 115 грн/од. [1, пп. 6.1.1]

Після завершення цього періоду приймається обґрунтована поточна ціна за результатами аналізу, з урахуванням пункту 4.8 та за рівних якісних характеристик. При цьому її відпускна складова не має перевищувати середню ціну відповідного ресурсу в базі даних. Обов'язку завжди обирати найменшу поточну ціну для цієї стадії підпункт 6.1.2 не встановлює. [1, пп. 6.1.2]

Яке правило діє для закупівлі за твердої ціни

Цей блок стосується підготовки тендерної пропозиції та документів для укладення договору про закупівлю за твердої договірної ціни. Пункт 6.2 застосовується з урахуванням установленого наказом відстрочення до 1 січня 2027 року у зазначеній ним частині. [1, п. 6.2; 2, п. 4]

У період первинного наповнення бази поточна ціна за результатами аналізу не повинна перевищувати середню поточну ціну, розраховану за підпунктом 6.1.1, незалежно від середньої ціни бази. У прикладі 115 грн/од. є верхньою межею, а не вимогою обов'язково прийняти саме 115 грн. [1, пп. 6.2.1]

Після завершення первинного наповнення за рівних якісних характеристик застосовуються найменші поточні ціни за результатами порівнянного аналізу з урахуванням пункту 4.8. Відпускна складова не має перевищувати середню ціну відповідного ресурсу в базі. У нашому прикладі найменша поточна ціна становить 112 грн/од., але одного цього числа недостатньо: окремо перевіряють відпускну складову та решту умов. [1, пп. 6.2.2]

Взаєморозрахунки: не переносимо тендерне правило в акт

Під час первинного наповнення бази поточні ціни ресурсів для взаєморозрахунків визначають відповідно до умов договору підряду залежно від виду договірної ціни. Це окреме правило, а не автоматичний вибір середньої чи найменшої пропозиції. [1, пп. 6.3.1]

Після завершення первинного наповнення за динамічної ціни беруть фактичну вартість ресурсів з урахуванням проведеного аналізу. Відпускні ціни не повинні перевищувати середні ціни відповідних ресурсів у базі даних. За твердої ціни ресурси приймають за вартістю, визначеною в договірній ціні відповідно до умов договору підряду. Отже, правило найменшої ціни з закупівельної стадії не є універсальною підставою переписувати ціну в акті. [1, пп. 6.3.2]

Що робити, коли в базі немає даних для порівняння

Пункт 6.4 передбачає окремий випадок: у базі немає інформації, потрібної для порівняння відпускної ціни відповідного ресурсу. Тоді поточну ціну визначають за результатами проведеного аналізу; вона не повинна перевищувати середню ціну, розраховану за формулою підпункту 6.1.1. Відсутність інформації в базі не означає дозволу прийняти довільну суму. [1, п. 6.4]

Відсутність даних щодо ресурсу і режим первинного наповнення всієї бази - різні обставини. Їх варто окремо зафіксувати при виборі застосовного підпункту. Ця стаття не встановлює поточного статусу бази або дати її переходу до іншого режиму.

Як залишити перевірюваний результат

Для робочої перевірки радимо зберігати вихідні пропозиції, обґрунтування еквівалентності, одиниці та перерахунки, податкову основу, дані про доставку й заготівельно-складські витрати. Окремо варто зазначити стадію, вид договірної ціни, застосовний режим бази, конкретний підпункт вибору та результат перевірки відпускної складової, якщо така перевірка потрібна. Це рекомендація з внутрішнього контролю, а не нова обов'язкова форма документа.

Прийняті за результатом аналізу ціни зазначають у Переліку матеріальних ресурсів та їх цін за додатком 3 до Настанови. [1, п. 6.5]

Головний принцип: спочатку зіставність пропозицій і повний розрахунок складових, потім правило вибору. Середнє, мінімум і обмеження за базою не конкурують між собою - кожне застосовується там, де це передбачено для відповідної стадії, дати та режиму.

Джерела

[1] Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, затверджена наказом №591 від 20.03.2026, у редакції наказу №1947 від 14.09.2026. Пункти 1.2, 4.4-4.8, 6.1-6.5. https://mininfra.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/nastanova-z-analizu-cin-zi-zminami-1009.pdf

[2] Наказ №1947 від 14.09.2026 про внесення змін до кошторисних норм України у будівництві. Пункт 4. https://mininfra.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/nakaz-3564.pdf