Звіт з аналізу цін у ЄДЕССБ: 19 колонок, строк дії та перевірка перед підписанням

Як оформити результати аналізу за Настановою в редакції наказу №1947 від 14 вересня 2026 року та не сплутати підготовлену таблицю з електронним документом.

Заповнити таблицю цін недостатньо. Зі звіту має бути зрозуміло, який ресурс проєкту аналізували, звідки взяли ціну, як привели її до потрібної одиниці та на якій підставі прийняли результат. Окремо потрібно перевірити форму документа, його строк дії та застосовні перехідні положення.

Допомагаю зі складанням, перевіркою та доопрацюванням кошторисної документації

1 Кошторисні послуги 2 Складання кошторисів 3 Перевірка кошторисів

Кошторисні послуги

Комплексна допомога інженера-кошторисника: розрахунок, аналіз, супровід та оформлення кошторисної документації.

Отримати консультацію

Три документи, які не замінюють один одного

Додаток 1 - зведена відомість потреб в основних матеріальних ресурсах за проєктом. Під час складання інвесторської кошторисної документації перелік для аналізу формують на її підставі, включаючи також супутні матеріальні ресурси відповідно до пункту 2.1. Зведена відомість основних ресурсів і повний перелік для аналізу - не тотожні документи.

Додаток 2 - звіт з аналізу цін. За пунктом 5.1 у нього вносять дані, отримані під час аналізу, за встановленою формою. Тут відображаються ресурс, цінові складові, джерело та постачальник.

Додаток 3 - перелік матеріальних ресурсів та їхніх цін. За пунктом 6.5 у ньому зазначають ціни, прийняті за результатами аналізу. Отже, довільна таблиця підсумкових цін не замінює звіт і не підміняє вихідну відомість. Водночас порядок формування вихідного переліку слід визначати для своєї стадії, а не механічно вимагати однакового набору документів на кожному етапі.

Як читати 19 колонок звіту

Пункт 5.1 і додаток 2 передбачають 19 колонок. Для робочої перевірки їх зручно об’єднати у п’ять блоків. Це пояснення структури, а не нова форма звіту.

Дві ціни не означають два однакові числа. Колонки 6 і 12 відображають відпускну ціну за різними системами одиниць. Коли одиниці РЕКН/проєкту й Кодифікатора відрізняються, перенесення одного числа без перерахунку може спотворити результат. Пункт 4.5 передбачає самостійний перерахунок пропозиції для отримання співставної відпускної ціни.

Наприклад, якщо одна одиниця проєкту містить десять одиниць за Кодифікатором, а підтверджена відпускна ціна становить 50 грн без ПДВ за одиницю Кодифікатора, відповідна ціна за одиницю проєкту дорівнює 500 грн. Це навчальний приклад, а не правило конвертації будь-якого матеріалу: коефіцієнт потрібно підтвердити саме для свого ресурсу.

Колонка 18: звідки постачають, а не куди доставляють

У колонці 18 зазначають регіон, з якого відбувається постачання, за КАТОТТГ. Не слід автоматично підставляти регіон будівельного майданчика або юридичну адресу продавця. Остання може не збігатися з місцем відвантаження.

Практично доцільно підтвердити місце відправлення документом, умовами пропозиції або уточненням постачальника. Якщо продавець має декілька складів, загальна адреса компанії не розв’язує питання, з якого саме складу постачатимуть цей ресурс. Зберігайте підставу вибору регіону разом із матеріалами аналізу.

Електронний документ і межі паперової форми

За пунктом 5.2 звіт створюють засобами ЄДЕССБ як електронний документ і підписують кваліфікованим електронним підписом. Локальна таблиця може бути робочим матеріалом, але сама по собі не підтверджує створення та підписання звіту в системі.

Пункт 5.2 також визначає реєстраційний номер відповідного звіту в ЄДЕССБ як підтвердження виконання аналізу та відповідності цін установленим критеріям: його додає учасник закупівлі до тендерної пропозиції або виконавець робіт за договором про закупівлю у разі твердої договірної ціни. Тому в робочому контролі варто перевірити не лише наявність файла, а й номер документа та його фактичний стан у системі.

Паперову форму пункт 5.2 передбачає за окремим рішенням Уряду, коли проєкт реалізується без завантаження документів до ЄДЕССБ. Сама назва «укриття» або «захисна споруда» не є таким рішенням. Потрібно встановити конкретну правову підставу та її застосовність до проєкту.

У цьому ж пункті окремо згадані поточний середній ремонт, поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування. Водночас пункт 1.1 містить виняток щодо сфери застосування Настанови до доріг загального користування. Цю неузгодженість не слід вирішувати припущенням: для дорожніх робіт потрібна окрема перевірка спеціального регулювання. Отже, твердження «паперовий звіт можливий лише за рішенням Уряду» не відтворює всього тексту пункту 5.2.

На яку дату звіт має бути чинним

Абзац перший пункту 5.3 установлює строк дії звіту не більше трьох місяців із дати складання. Звіт має бути чинним на дату отримання позитивного експертного звіту, подачі документів для укладення договору про закупівлю, подачі тендерної пропозиції та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт.

Контрольну подію потрібно називати точно. Подача документів для укладення договору - не те саме, що підписання договору чи договірної ціни. А календарні три місяці не варто підміняти універсальним строком «90 днів».

Для учасників процедур закупівель і виконавців робіт за договорами про закупівлю абзац перший пункту 5.3 набирає чинності з 1 січня 2027 року, відповідно до пункту 4 наказу №1947. Це відстрочення визначених положень для визначених суб’єктів, а не перенесення всієї Настанови. Загальне набрання чинності наказ пов’язує з оприлюдненням норм на порталі ЄДЕССБ; дату цієї події потрібно встановлювати окремо.

Втрата чинності звіту не є самостійною підставою для коригування вже затвердженої проєктної документації, як зазначено в абзаці другому пункту 5.3. Це не означає, що коригування ніколи не потрібне за інших підстав. Для наступної контрольної події слід окремо перевірити застосовну вимогу щодо чинності звіту з урахуванням суб’єкта, стадії та перехідних положень.

Контрольний список перед підписанням

Нижче наведено практичні рекомендації, а не додаткову обов’язкову форму або перевірену інструкцію роботи з кнопками поточного інтерфейсу ЄДЕССБ.

1. Звірте об’єкт, стадію, вид договірної ціни та актуальну версію вихідного переліку.

2. Перевірте повноту ресурсів і правила добору джерел для кожної групи. Зіставляйте позиції за стійкими номерами, а не лише за схожими назвами.

3. Зіставте назви, характеристики й одиниці у проєкті, пропозиціях та звіті. Збережіть підстави конвертації одиниць.

4. Повторно перевірте ПДВ, транспортні й заготівельно-складські витрати та правило вибору прийнятої ціни. Розрахунок має відтворюватися з вихідних даних.

5. Звірте постачальника, його роль і підтверджений регіон відвантаження.

6. Перевірте строк дії на потрібну контрольну подію та застосовні відстрочення.

7. Після створення документа в ЄДЕССБ відкрийте збережений звіт, звірте дані, реєстраційний номер і фактичний стан підписання КЕП. Успішне збереження локального файла не доводить приймання документа системою.

Для відтворюваності аналізу зберігайте оригінали використаних пропозицій і читабельні копії вебджерел із датою фіксації та прив’язкою до позицій. Це рекомендація щодо організації доказів, а не нова універсальна вимога пункту 5.1 про спосіб архівування.

Підсумок: якісний звіт дозволяє пройти шлях від прийнятої ціни до джерела й розрахунку. Саме цей зв’язок варто перевіряти разом із 19 колонками, правильною формою, строком дії та електронним підписом.

Джерела

Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, наказ №591 від 20.03.2026 у редакції наказу №1947 від 14.09.2026: пп. 1.1, 2.1, 4.5, 5.1-5.3, 6.5; додатки 1-3. https://mininfra.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/nastanova-z-analizu-cin-zi-zminami-1009.pdf

Наказ №1947 від 14.09.2026, пункт 4 - набрання чинності та відстрочені положення. https://mininfra.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/nakaz-3564.pdf

Матеріал пояснює зазначену редакцію документів. Перед практичним застосуванням потрібно перевірити чинну редакцію та її застосовність до конкретного об’єкта. Дата оприлюднення норм у ЄДЕССБ тут не встановлюється.