Коли застосовувати Настанову з аналізу цін у будівництві

Сфера застосування та перехідні правила редакції 2026 року

Перед збиранням цінових пропозицій зручно визначити правила для свого об’єкта: вид робіт, джерело фінансування, загальну кошторисну вартість і стадію аналізу. Вид договірної ціни та перехідні положення підкажуть, хто проводить аналіз і які вимоги діють саме зараз.

Допомагаю зі складанням, перевіркою та доопрацюванням кошторисної документації

1 Кошторисні послуги 2 Складання кошторисів 3 Перевірка кошторисів

Кошторисні послуги

Комплексна допомога інженера-кошторисника: розрахунок, аналіз, супровід та оформлення кошторисної документації.

Отримати консультацію

Настанову щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, затверджену наказом №591 від 20 березня 2026 року, викладено в новій редакції наказом №1947 від 14 вересня 2026 року. Розглянемо її положення, які допомагають установити застосовний порядок і відповідального за аналіз. [1; 2]

Які об’єкти охоплює Настанова

Пункт 1.1 стосується визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, будівель і споруд, їхніх комплексів та частин із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів під державні гарантії. Саме ці джерела охоплює використане в Настанові поняття державних коштів. [1, п. 1.1]

До цієї сфери належать і кошти комунального підприємства. Для об’єктів з інших джерел фінансування Настанова може застосовуватися за умовами договору про закупівлю та/або договору підряду. Тому достатньо почати з джерела фінансування й умов свого договору. [1, п. 1.1]

Для нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування діє спеціальне регулювання: ці роботи виключені зі сфери пункту 1.1. Для такого об’єкта застосовують відповідний дорожній порядок.

Як враховувати вартість об’єкта

До 1 серпня 2027 року пункт 1.1 передбачає обов’язкове застосування Настанови до об’єктів із залученням державних коштів, загальна кошторисна вартість яких становить від 1,5 млн грн з ПДВ. Після завершення цього періоду вартісний поріг для об’єктів у визначеній сфері застосування знімається. Йдеться саме про загальну кошторисну вартість об’єкта, а не про суму окремої закупівлі матеріалів. [1, п. 1.1]

Для об’єктів, вартість яких не перевищує 1,5 млн грн з ПДВ, до цієї дати порядок аналізу визначає замовник своїм організаційно-розпорядчим документом. Він може встановити зручну для невеликого об’єкта процедуру; при роботі користуються саме цим порядком.

Для суми рівно 1,5 млн грн формулювання «від 1,5 млн» і «не перевищує 1,5 млн» перетинаються. У такому граничному випадку радимо узгодити із замовником застосовний порядок і коротко зазначити його в робочих матеріалах. Це практична порада, а не встановлена Настановою додаткова форма.

Які часові умови перевірити

15 вересня 2026 року. Чинна редакція Настанови оприлюднена в ЄДЕССБ із цією датою. За пунктом 4 наказу №1947 це дата загального набрання чинності; окремі закупівельні положення мають відстрочений строк. Дату й статус редакції можна перевірити в офіційній картці документа. [2, п. 4; 3]

1 січня 2027 року. Із цієї дати діють перелічені в пункті 4 наказу закупівельні положення для учасників процедур закупівель і виконавців робіт за договорами про закупівлю. Зокрема, це підпункти 3 і 4 пункту 4.6 та пункт 6.2 Настанови. До цієї дати загальний новий обов’язок аналізу на цих стадіях за твердої ціни відстрочений; інвесторський аналіз і аналіз для актів за динамічної ціни мають свої чинні правила. [1, п. 4.6; 2, п. 4; 4, п. 1, пп. 1]

1 серпня 2027 року. Із завершенням відповідного перехідного періоду текст пов’язує зняття вартісного порогу та зміну неціноутворюючих підгруп із 30/10 на 35/5 для інвесторської документації й відповідних закупівельних стадій за твердої ціни. Це окрема умова, яку не слід змішувати з відстроченням до 1 січня 2027 року. [1, пп. 1.1, 3.1]

Період первинного наповнення бази даних цін за чинною постановою №1512 триває до 1 січня 2027 року. До цієї дати для інвесторської кошторисної документації беруть середню поточну ціну за власним аналізом; середня ціна в базі даних її не обмежує. З 1 січня 2027 року діють правила наступного режиму. Окремого підтвердження режиму для кожного звіту не потрібно: орієнтиром є дата та чинний текст постанови. [4, п. 1, пп. 2–3]

Хто проводить аналіз цін

Пункт 4.6 розподіляє обов’язки за стадіями. Під час складання інвесторської кошторисної документації аналіз проводить замовник. Якщо розроблення проєктної документації покладене на підрядника, аналіз на цій стадії проводить підрядник. Він також здійснює його під час підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт за динамічної договірної ціни. [1, п. 4.6]

З 1 січня 2027 року за твердої ціни учасник процедури закупівлі проводить аналіз при підготовці тендерної пропозиції, а виконавець робіт — при підготовці документів для укладення договору про закупівлю. Такий розподіл дає змогу визначити відповідального за потрібною стадією. [1, п. 4.6; 2, п. 4]

Що зафіксувати перед початком роботи

Для узгодження роботи можна коротко записати об’єкт, вид робіт, джерело фінансування, загальну кошторисну вартість, стадію, вид договірної ціни та відповідального. Зручно також зазначити редакцію документа й застосовні дати. Це робоча пам’ятка; достатньо форми, прийнятої у вашій організації.

У звіті аналізують матеріальні ресурси: матеріали, вироби й комплекти для виконання робіт. Устаткування аналізують окремо за застосовними до нього правилами; його не додають до цього звіту лише через зміну формулювання визначення. Класифікацію окремих позицій уточнюють за їх призначенням у проєкті та кошторисі. [1, пп. 1.2, 2.1]

Коли порядок і відповідальний визначені, переходять до повного переліку матеріальних ресурсів, ранжування за вартістю та добору порівнянних пропозицій. Зрозумілі вихідні умови полегшують перевірку результату й допомагають учасникам працювати за одними правилами.

Джерела

[1] Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, затверджена наказом №591 від 20.03.2026, у редакції наказу №1947 від 14.09.2026. Пункти 1.1, 1.2, 2.1, 3.1, 4.6 та розділ VI.
https://mininfra.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/nastanova-z-analizu-cin-zi-zminami-1009.pdf

[2] Наказ №1947 від 14.09.2026 «Про внесення змін до кошторисних норм України у будівництві». Пункт 4.
https://mininfra.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/nakaz-3564.pdf

[3] Офіційна картка чинної редакції Настанови в ЄДЕССБ від 15.09.2026.
https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3986706965672756431?doc_type=6

[4] Постанова Кабінету Міністрів України №1512 від 19.11.2025 у чинній редакції зі змінами №1073 від 26.08.2026. Пункт 1, підпункти 1–3.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1512-2025-%D0%BF#Text

Матеріал уточнено 4 жовтня 2026 року за зазначеними офіційними документами.