Коли застосовувати Настанову з аналізу цін у будівництві

Сфера застосування та перехідні правила редакції 2026 року

Перед збиранням цінових пропозицій замовнику й кошториснику потрібно визначити правила для конкретного об’єкта. Вони залежать від виду робіт, джерела фінансування, загальної кошторисної вартості та стадії, на якій проводять аналіз. Значення мають також вид договірної ціни й перехідні положення.

Допомагаю зі складанням, перевіркою та доопрацюванням кошторисної документації

1 Кошторисні послуги 2 Складання кошторисів 3 Перевірка кошторисів

Кошторисні послуги

Комплексна допомога інженера-кошторисника: розрахунок, аналіз, супровід та оформлення кошторисної документації.

Отримати консультацію

Настанову щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, затверджену наказом №591 від 20 березня 2026 року, викладено в новій редакції наказом №1947 від 14 вересня 2026 року. Розглянемо її положення, які допомагають установити застосовний порядок і відповідального за аналіз. [1; 2]

Які об’єкти охоплює Настанова

Пункт 1.1 стосується визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, будівель і споруд, їхніх комплексів та частин із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів під державні гарантії. Саме ці джерела охоплює використане в Настанові поняття державних коштів. [1, п. 1.1]

Отже, перевіряти потрібно не лише наявність прямого бюджетного фінансування. Кошти комунального підприємства також належать до визначеної документом сфери. Для об’єктів, що фінансуються з інших джерел, Настанова може застосовуватися, якщо це передбачено договором про закупівлю та/або договором підряду. [1, п. 1.1]

Окремий виняток становить визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. Ці роботи прямо виключені зі сфери пункту 1.1. Для них слід перевіряти спеціальне регулювання, а не автоматично переносити весь порядок із цієї Настанови.

Як враховувати вартість об’єкта

До 1 серпня 2027 року пункт 1.1 передбачає обов’язкове застосування Настанови до об’єктів із залученням державних коштів, загальна кошторисна вартість яких становить від 1,5 млн грн з ПДВ. Після завершення цього періоду вартісний поріг для об’єктів у визначеній сфері застосування знімається. Йдеться саме про загальну кошторисну вартість об’єкта, а не про суму окремої закупівлі матеріалів. [1, п. 1.1]

Наступний абзац установлює, що для об’єктів, вартість яких не перевищує 1,5 млн грн з ПДВ, до цієї дати порядок аналізу визначає замовник своїм організаційно-розпорядчим документом. Тому менша вартість не означає відсутності аналізу: потрібно керуватися порядком, установленим замовником.

Для суми рівно 1,5 млн грн текст містить неузгодженість: формулювання «від 1,5 млн» і «не перевищує 1,5 млн» перетинаються. Практична рекомендація для такого випадку - документально уточнити застосовний порядок і не робити автоматичного висновку про звільнення від Настанови. Це обережний підхід до граничної ситуації, а не офіційне розв’язання неузгодженості.

Які часові умови перевірити

Оприлюднення в ЄДЕССБ. За пунктом 4 наказу №1947 загальне набрання чинності редакцією пов’язане з її оприлюдненням на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Дата наказу або розміщення документа на сайті Міністерства не замінює підтвердження цієї події. Для конкретного застосування слід установити дату оприлюднення саме на порталі ЄДЕССБ. [2, п. 4]

1 січня 2027 року. До цієї дати відкладено конкретно перелічені в наказі положення в частині учасників процедур закупівель і виконавців робіт за договорами про закупівлю. Перелік охоплює, зокрема, підпункти 3 і 4 пункту 4.6 та пункт 6.2 Настанови. Отже, не можна вважати, що всю редакцію відкладено для всіх суб’єктів або що будь-яке положення про тверду ціну вже застосовується однаково на всіх стадіях. Точний перелік відстрочень наведено в пункті 4 наказу. [2]

1 серпня 2027 року. Із завершенням відповідного перехідного періоду текст пов’язує зняття вартісного порогу та зміну неціноутворюючих підгруп із 30/10 на 35/5 для інвесторської документації й відповідних закупівельних стадій за твердої ціни. Це окрема умова, яку не слід змішувати з відстроченням до 1 січня 2027 року. [1, пп. 1.1, 3.1]

Крім календарних дат, розділ VI розмежовує період первинного наповнення бази даних цін і період після його завершення. Від цього залежить використання результатів аналізу. Самої наявності записів у базі недостатньо для висновку, що первинне наповнення завершене. Перед вибором відповідного правила потрібно підтвердити застосовний режим. [1, розд. VI]

Хто проводить аналіз цін

Пункт 4.6 розподіляє обов’язки за стадіями. Під час складання інвесторської кошторисної документації аналіз проводить замовник. Якщо розроблення проєктної документації покладене на підрядника, аналіз на цій стадії проводить підрядник. Він також здійснює його під час підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт за динамічної договірної ціни. [1, п. 4.6]

Для твердої ціни окремо визначено учасника процедури закупівлі під час підготовки тендерної пропозиції та виконавця робіт під час підготовки документів для укладення договору про закупівлю. Ці приписи потрібно застосовувати з урахуванням відстрочень наказу №1947. Узагальнення «за аналіз завжди відповідає підрядник» не відображає цього розподілу. [1, п. 4.6; 2, п. 4]

Що зафіксувати перед початком роботи

Рекомендуємо скласти коротку внутрішню записку із зазначенням об’єкта, виду робіт, джерела фінансування, загальної кошторисної вартості, стадії, виду договірної ціни та відповідального суб’єкта. Окремо зафіксуйте редакцію документа, застосовні часові умови й підставу визначення режиму бази даних цін. Така записка допомагає узгодити роботу учасників, але не є додатковою обов’язковою формою, установленою Настановою.

Під час формування переліку ресурсів не варто автоматично виключати все обладнання лише за старими переказами правил. У визначенні матеріальних ресурсів цієї редакції немає загального застереження «крім обладнання». Водночас сама відсутність цих слів не доводить, що будь-яке обладнання завжди належить включати: конкретну позицію потрібно класифікувати за проєктом і застосовними кошторисними нормами. [1, пп. 1.2, 2.1]

Визначивши застосовний порядок і відповідального, можна переходити до формування повного переліку ресурсів, ранжування за вартістю та добору порівнянних цінових пропозицій. Вихідні умови аналізу мають залишатися зрозумілими й перевірюваними разом із його результатами.

Джерела

[1] Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, затверджена наказом №591 від 20.03.2026, у редакції наказу №1947 від 14.09.2026. Пункти 1.1, 1.2, 2.1, 3.1, 4.6 та розділ VI.
https://mininfra.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/nastanova-z-analizu-cin-zi-zminami-1009.pdf

[2] Наказ №1947 від 14.09.2026 «Про внесення змін до кошторисних норм України у будівництві». Пункт 4.
https://mininfra.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/nakaz-3564.pdf

Матеріал підготовлено за текстами зазначених документів станом на 29 вересня 2026 року.