Аналіз цін 60/30/10 і 60/40: як ранжувати матеріали та добирати джерела

Повний перелік ресурсів, вартісні групи та вимоги до цінових пропозицій

Аналіз цін зручно починати з переліку матеріальних ресурсів. Ранжування за їх загальною вартістю покаже, для яких позицій потрібні щонайменше три пропозиції, а для яких достатньо однієї. Це допомагає зосередити роботу на найбільшій частині витрат і не збирати зайві документи для кожного рядка.

Допомагаю зі складанням, перевіркою та доопрацюванням кошторисної документації

1 Кошторисні послуги 2 Складання кошторисів 3 Перевірка кошторисів

Кошторисні послуги

Комплексна допомога інженера-кошторисника: розрахунок, аналіз, супровід та оформлення кошторисної документації.

Отримати консультацію

Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси в редакції наказу №1947 від 14 вересня 2026 року передбачає послідовність: сформувати повний перелік, ранжувати ресурси за вартістю, визначити їхні групи та проаналізувати кожну позицію. Розглянемо цей порядок у межах сфери застосування Настанови й з урахуванням її перехідних положень. [1; 2]

1. Сформуйте повний перелік ресурсів

Для інвесторської кошторисної документації основою є зведена відомість потреб в основних матеріальних ресурсах разом із супутніми ресурсами, врахованими ресурсними елементними кошторисними нормами для передбачених проєктом робіт. Для стадій «Проєкт» і «Робочий проєкт» пункт 2.1 передбачає обов’язковий аналіз, для інших стадій проєктування – за потреби. [1, п. 2.1]

Для закупівельних стадій за твердої договірної ціни перелік формують із розрахунку матеріальних ресурсів до ціни тендерної пропозиції або договірної ціни відповідно до стадії; ці закупівельні приписи діють з 1 січня 2027 року. Для актів за динамічної ціни основою також є розрахунок до договірної ціни, передбачений пунктом 2.1. Тому зручно користуватися повним узгодженим переліком договору, зіставляючи його з ресурсами поточного акта. [1, п. 2.1; 2, п. 4]

У переліку зазначають назви, коди та/або шифри, одиниці виміру, обсяги, орієнтовні ціни за одиницю та загальну вартість ресурсів. Орієнтовні ціни використовують для початкового ранжування; за результатами аналізу приймають ціни для відповідної стадії. [1, пп. 1.2, 2.2]

Код, назву й одиницю приймають з урахуванням Кодифікатора будівельної продукції та їх наявності в ЄДЕССБ. У період первинного наповнення бази до 1 січня 2027 року пункт 2.3 допускає також коди, шифри, назви й одиниці з РЕКН або інших довідників, використаних у проєктній документації. Це дає змогу працювати з наявними проєктними даними в межах перехідного порядку. [1, п. 2.3; 3, п. 1, пп. 2]

2. Ранжуйте ресурси за загальною вартістю

Ресурси ранжують від більшої загальної вартості до меншої. До ціноутворюючої групи включають верхню частину переліку, яка сукупно становить 60% загальної вартості всіх матеріальних ресурсів. Позицію, додавання якої перевищує межу 60%, відносять до цієї групи повністю. Отже, важлива вартість усього обсягу позиції, а не лише її ціна за одиницю. [1, пп. 3.1, 3.2]

Приклад. Загальна вартість ресурсів — 100 тис. грн. Перші два рядки після ранжування мають вартість 40 і 25 тис. грн. Другий перетинає межу 60 тис. грн, тому обидва входять до ціноутворюючої групи повністю. Фактична частка становить 65%: обсяг граничного ресурсу залишають цілим. Приклад показує правило відбору верхньої групи.

Для інвесторської документації та відповідних закупівельних стадій за твердої ціни пункт 3.1 передбачає неціноутворюючі підгрупи 30% і 10% до 1 серпня 2027 року, а після завершення цього періоду – 35% і 5%. Відсотки в документі визначені від загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, а не від залишку після відбору верхньої групи. [1, п. 3.1]

Для актів за динамічної ціни діє схема 60/40: верхня група потребує щонайменше трьох пропозицій, решта — щонайменше однієї на ресурс. Залишок тут не поділяють на 30/10. Граничний рядок верхньої групи також включають повністю, тому фактичні частки можуть відрізнятися від умовної назви схеми. [1, пп. 3.2, 4.2–4.3]

3. Для ціноутворюючих ресурсів доберіть щонайменше три пропозиції

За загальним правилом пункту 4.2 аналіз кожного ціноутворюючого ресурсу проводять на підставі не менше трьох цінових пропозицій виробників, імпортерів, їхніх офіційних представників або дистриб’юторів. Можливість залучення додаткових джерел за обґрунтованої нестачі пропозицій розглянуто нижче. [1, п. 4.2]

Підходять прямі, публічні та електронні пропозиції. Ціну можна отримати на запит або взяти з придатної публічної чи електронної пропозиції. Для публічної інформації встановлюють продавця, ресурс, одиницю виміру, ціну, дату або період її дії; для верхньої групи враховують також передбачений пунктом 4.2 статус надавача. Якщо готова пропозиція відповідає цим умовам, додатковий запит і повторний підписаний лист для тієї самої ціни не потрібні. [1, пп. 1.2, 4.2; 3, п. 1, пп. 1]

Електронна цінова пропозиція за Настановою — це інформація, внесена до бази даних цін ЄДЕССБ із застосуванням електронної ідентифікації та/або кваліфікованого електронного підпису й оприлюднена на порталі. Відповідь постачальника звичайною електронною поштою теж можна використати як пропозицію на прямий запит; це інша передбачена форма отримання ціни. [1, п. 1.2]

У робочій таблиці зручно бачити, хто надав кожну пропозицію, і відмічати повтори того самого джерела. Це практична порада для огляду ринку; пункт 4.2 встановлює кількість пропозицій, а не окрему вимогу про три незалежні юридичні особи. За достовірність первинної ціни й заявленого статусу відповідає надавач або публікатор пропозиції. Виконавець аналізу перевіряє її придатність для групи й правильно використовує дані; універсальної вимоги отримувати копію кожного дилерського договору немає. [1, п. 4.2; 3, п. 1, пп. 1]

4. Для нижчих груп застосуйте спрощений порядок

Аналіз охоплює всі позиції переліку, а глибина добору джерел залежить від групи. Для неціноутворюючих ресурсів застосовують простіший порядок: одного придатного джерела на ресурс достатньо. [1, пп. 4.1, 4.3]

Підгрупа 30%, надалі 35%. Достатньо щонайменше однієї цінової пропозиції на ресурс. Можна користуватися ширшим колом джерел: іншими постачальниками, відкритими вебресурсами, електронною системою закупівель, електронними пропозиціями й середніми цінами в базі даних, інформаційними довідниками та спеціалізованими інформаційно-аналітичними базами. Додаткові пропозиції можна збирати за потреби, але три джерела для цієї підгрупи не є загальним нормативним мінімумом. [1, п. 4.3]

Підгрупа 10%, надалі 5%. Достатньо щонайменше однієї пропозиції з не забороненого законодавством джерела. Зазначати такі джерела у звіті необов’язково. Використані дані зручно залишити у робочих матеріалах, щоб за потреби повернутися до розрахунку. [1, п. 4.3]

Група 40% за динамічних взаєморозрахунків. Достатньо щонайменше однієї пропозиції на ресурс із передбачених пунктом 4.3 джерел. До них належать і бухгалтерські документи на придбання матеріальних ресурсів. Джерело відображають за правилами цієї групи; спеціальне спрощення щодо незазначення джерел стосується підгрупи 10/5%. [1, п. 4.3]

5. Перевірте придатність кожного джерела

Для порівняння беруть актуальні ціни на однакові або еквівалентні за технічними та якісними характеристиками ресурси. Зручна вихідна перевірка — чи підходить матеріал проєкту, чи можлива доставка до об’єкта та які умови логістики враховано. Для іншої марки оцінюють еквівалентність, а не відхиляють її лише через іншу назву. [1, пп. 4.4, 4.7–4.8]

Відпускну ціну, транспортні витрати й ПДВ за їх наявності вказують окремо або достовірно визначають із пропозиції. Одиниці та умови приводять до спільної основи: наприклад, тонни до кілограмів, а доставку враховують окремо. Радимо записати зрозумілий коефіцієнт перерахунку. Для вебціни орієнтуються на дату або період її дії; час збереження сторінки допомагає знайти доказ, але не замінює цієї інформації. [1, пп. 1.2, 4.4–4.5]

6. Якщо постачальники не відповідають

Після надсилання запиту чекають не менше п’яти робочих днів із дня відправлення або довший строк, указаний у самому запиті. Запит електронною поштою чи через електронний кабінет вважається отриманим у день відправлення. Уже придатну публічну пропозицію можна використати одразу: п’ятиденне очікування стосується саме відповіді на запит. [1, п. 4.2]

Якщо відповідь у встановлений строк не надійшла, факт надсилання й ненадання відповіді фіксують при формуванні звіту в ЄДЕССБ. Це належне обґрунтування нестачі конкурентних пропозицій. Для робочого підтвердження зручно зберегти скриншот відправленого запиту або зазначити вихідний номер паперового листа. Окрема довідка про «відсутність відповіді» не потрібна. [1, п. 4.2; 3, п. 1, пп. 1]

Коли достатню кількість пропозицій отримати неможливо, у тому числі через менше ніж три джерела постачання на ринку, допускаються додаткові джерела, передбачені для неціноутворюючих ресурсів, із поясненням причини. Серед можливостей враховують готові публічні й електронні пропозиції. Для розрахунку використовують фактичне джерело ціни, а запит без відповіді пояснює, чому пропозицій менше. [1, п. 4.2]

Практичний підсумок і перехідні умови

Зручний робочий варіант — одна таблиця з ресурсом, вартістю й групою, потрібною кількістю пропозицій, використаними джерелами та короткими поясненнями перерахунків або винятків. Оберіть деталізацію, яка допоможе перевірити ваш розрахунок без дублювання даних. Настанова не встановлює окремої обов’язкової форми такої внутрішньої таблиці.

Редакція Настанови загалом чинна з 15 вересня 2026 року — дати оприлюднення в ЄДЕССБ. Для учасників процедур закупівель і виконавців робіт за договорами про закупівлю пункт 4 наказу №1947 відкладає окремі приписи до 1 січня 2027 року. Зокрема, це абзаци третій і четвертий пункту 2.1, абзац перший пункту 3.1, абзац перший пункту 4.2 та абзаци перший і другий пункту 4.3 у визначеній наказом частині. Повний перелік міститься в наказі. [2, п. 4; 4]

Отже, діють три окремі часові орієнтири: первинне наповнення бази — до 1 січня 2027 року; відстрочені закупівельні положення — з 1 січня 2027 року; підгрупи 30/10 змінюються на 35/5 після періоду до 1 серпня 2027 року. Для щоденної роботи достатньо обрати потрібну стадію та відповідну дату. [1, п. 3.1; 2, п. 4; 3, п. 1, пп. 2–3]

Джерела

[1] Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, затверджена наказом №591 від 20.03.2026, у редакції наказу №1947 від 14.09.2026. Пункти 1.1-1.2, 2.1-2.3, 3.1-3.2, 4.1-4.5, 4.7-4.8.
https://mininfra.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/nastanova-z-analizu-cin-zi-zminami-1009.pdf

[2] Наказ №1947 від 14.09.2026 «Про внесення змін до кошторисних норм України у будівництві». Пункт 4.
https://mininfra.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/nakaz-3564.pdf

[3] Постанова Кабінету Міністрів України №1512 від 19.11.2025 у чинній редакції зі змінами №1073 від 26.08.2026. Пункт 1, підпункти 1–3.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1512-2025-%D0%BF#Text

[4] Офіційна картка чинної редакції Настанови в ЄДЕССБ від 15.09.2026.
https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3986706965672756431?doc_type=6

Матеріал уточнено 4 жовтня 2026 року за зазначеними офіційними документами.