Понижуючі коефіцієнти у кошторисі: застосування та актуальні норми

Безперечно, питання застосування понижуючих коефіцієнтів у кошторисній документації є одним із найбільш дискусійних під час перевірок. Зокрема, йдеться про сумнозвісні понижуючі коефіцієнти 0,4123 та 0,7821 під час розрахунку загальновиробничих витрат (ЗВВ) у складі договірної ціни та при взаєморозрахунках за виконані роботи (акти КБ-2в).

1

Складання кошторисної документації згідно вимог Настанови

Складемо інвесторський кошторис, договірну ціну контракту; згідно «Настанова з визначення вартості будівництва» (затверджена наказом Мінрегіону № 281 від 01.11.2021)

2

Акт виконаних робіт по формі КБ2 і КБ3

Акт виконаних робіт - це первинний документ підписується між Підрядником, які виконали будь-яку частину робіт за поточний місяць і Замовником.

3

Підготовка кошторисної документації для участі в тендері

Розробка кошторисної документації для участі в тендері виконується за обсягами робіт і з урахуванням вимог викладених в документації конкурсних торгів.

Слід зауважити, що ряд замовників і працівників контролюючих органів (зокрема ДАСУ) часто безапеляційно вимагають застосування цих коефіцієнтів. Проте важливо розуміти сучасну нормативну базу, щоб вміти аргументовано захистити свій кошторис та договірну ціну.

Звідки взялися коефіцієнти 0,4123 та 0,7821?

Історично ці показники з'явилися у збірнику «Ціноутворення в будівництві» (№ 7, липень 2002 р., стор. 22). Там було опубліковано лист Держбуду, який роз'яснював структуру ЗВВ. Згідно з ним, якщо структура підрядної організації не передбачає наявності відокремлених виробничих структурних підрозділів (апарату управління), для визначення витратної частини підприємства до усереднених показників застосовувалися відповідні понижуючі коефіцієнти.

Однак сьогодні будівельна галузь керується не листами 2002 року, а чинною «Настановою з визначення вартості будівництва» (затвердженою наказом Мінрегіону № 281 від 01.11.2021). Використання застарілих ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 наразі є неправомірним.

Що говорить чинна «Настанова» щодо розрахунку ЗВВ

Згідно з чинними нормами, питання визначення витрат на виробничу та адміністративну діяльність будівельних компаній чітко регламентовано. «Настанова» встановлює такі правила:

• На стадії складання інвесторської кошторисної документації використовуються усереднені показники ЗВВ.
• На стадії формування ціни пропозиції (договірної ціни) підрядними організаціями використовуються розрахунково-аналітичні методи. За основу беруться реальні витрати попереднього звітного періоду по конкретній підрядній організації.

Згідно з «Настановою з визначення вартості будівництва», при розрахунку договірної ціни розмір загальновиробничих витрат обчислюється розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період. Отримані результати обов'язково узгоджуються із замовником, після чого застосовуються у взаєморозрахунках.

Господарський та підрядний способи: де потрібне зниження?

Слід наголосити, що підрядний спосіб виконання робіт за замовчуванням не передбачає автоматичного застосування будь-яких понижуючих коефіцієнтів до усереднених показників ЗВВ. Ціна пропозиції підрядника формується на основі його реальної структури витрат.

Натомість чинна «Настанова» чітко вказує: понижуючий коефіцієнт 0,6 слід застосовувати виключно для підприємств, що здійснюють будівництво господарським способом (тобто власними силами, без залучення підрядників), до усереднених показників, зазначених у відповідних додатках.

Чому вимоги перевіряючих органів бувають безпідставними

Отже, величина вартості пропозиції залежить від цілого ряду факторів: відрахувань на єдиний соціальний внесок (ЄСВ), заробітної плати працівників керівних посад, водіїв будівельних машин та витрат на ОПР (ЗВВ) за попередній період. На підставі усереднених показників замовник лише зіставляє ліміт інвесторського кошторису з реальними розрахунками підрядника.

Слід зауважити, що положення договору підряду дозволяють уточнити ці показники. З цього випливає, що представники контролюючих органів не мають права сліпо вимагати застосування понижувальних коефіцієнтів 0,4123 та 0,7821 у взаєморозрахунках, ігноруючи розрахунково-аналітичний метод, передбачений чинною «Настановою».

Практичні кроки: як захистити свої витрати перед замовником

Щоб уникнути нав'язування застарілих коефіцієнтів та фінансових втрат, підрядник повинен завчасно підготувати надійну доказову базу. Розрахунково-аналітичний метод вимагає тісної співпраці вашого кошторисного відділу та бухгалтерії.

Насамперед, необхідно зібрати офіційні бухгалтерські дані за попередній звітний рік щодо фактичних загальновиробничих та адміністративних витрат вашого підприємства. До цієї бази входять витрати на оренду офісу, оплату праці лінійного персоналу (виконробів, майстрів, начальників дільниць), амортизацію непрямого обладнання, заходи з охорони праці та відповідні податки.

Далі ці фактичні витрати співвідносяться з базою розподілу (найчастіше — з фондом оплати праці робітників-будівельників). Отриманий реальний показник оформлюється у вигляді офіційної довідки-розрахунку за підписом директора та головного бухгалтера. Саме цей документ, офіційно погоджений із замовником до підписання договору, стає вашим надійним юридичним щитом під час будь-яких майбутніх перевірок ДАСУ.

Фахівці сервісу ukrsmeta.ua готові надати вам кваліфіковану експертизу та допомогти юридично і технічно обґрунтувати ваш кошторис перед замовником або контролюючими інстанціями.

Корисні послуги за темою кошторисів

Якщо вам потрібен не лише теоретичний матеріал, а практичний розрахунок або перевірка документів, нижче — релевантні послуги за темою.

Пов’язані послуги:
перевірка кошторисів,
кошторис для тендеру,
акти КБ-2в і КБ-3,
кошторисні послуги.